Зворотний зв'язок
Головна сторінкаНовиниМаксим Микитась: «Люди повірили в децентралізацію»

Максим Микитась: «Люди повірили в децентралізацію»

18.01.2019
0 коментарів

До 18 січня триватиме 9 сесія Верховної Ради України. На її сайті вже є попередній календарний план законодавчих ініціатив, які планують розглянути народні депутати в січні. Загалом на порядку денному понад 120 законопроектів із різних галузей: освіти, медицини, паливно-енергетичного комплексу, економіки, процесуальні новели до Кримінального кодексу тощо.

Але одне з найочікуваніших питань, яке цікавить усю країну, — коли ж народні депутати розглянуть дату призначення виборів до ОТГ в тих областях, де їх скасували через введення воєнного стану. Поки це лишається загадкою. Нагадуємо: за планом вибори мали відбутися в 45 громадах 23 грудня 2018 року. 5 із цих ОТГ — чернігівські, і три з них розташовані в територіальних межах округу Максима Микитася: у Киїнці, Хмільниці та Новому Білоусі. Тож ситуацію коментує окружний нардеп.

«Кожна з цих громад провела перемовини з представниками навколишніх сіл, виявила бажання мати офіційний статус ОТГ та відповідні повноваження, — говорить Максим Микитась. — Ми два роки працювали з цими людьми, говорили про переваги децентралізації. Вони повірили й довірилися нам, тому ігнорувати їхні прагнення ми не можемо. Адже кожна новоутворена громада дає нові шанси регіону для саморозвитку, нові фінансові можливості врешті-решт. Я це знаю, бо щоразу, коли їжджу по округу, чую це від людей. Тому призначення нової дати виборів стало б для них надією на нове життя».

І надія таки є. Президент України Петро Порошенко підписав указ про додаткові заходи щодо забезпечення реформи децентралізації влади. Згідно з документом, Кабінет Міністрів України має розробити і внести на розгляд Верховної Ради законопроект про вдосконалення законодавства про місцеві вибори у зв’язку з утворенням об’єднаних територіальних громад.

Процес децентралізації завершать до 2020 року

Документ зобов’язує уряд ужити заходів із надання державної підтримки для завершення до 2020 року формування і утворення спроможних територіальних громад по всій території України.

Також державники хочуть посилити спроможність територіальних громад і забезпечити сприяння розвитку сільських територій, зокрема шляхом збільшення обсягів надання фінансової підтримки органам місцевого самоврядування для впровадження реформи у сфері освіти, у тому числі модернізації мережі опорних шкіл, придбання шкільних автобусів, підключення навчальних закладів до швидкісного Інтернету.

Указ Президента також зобов’язує обласні державні адміністрації забезпечити розроблення і затвердження планів перспективного розвитку відповідних областей і м. Київ на 2019–2021 роки. А ще рекомендує органам місцевого самоврядування розробити й затвердити плани перспективного розвитку відповідних міст, селищ і сіл на 2019–2021 роки з урахуванням регіональних стратегій розвитку, місцевих пріоритетів, визначених територіальними громадами.

Реформа, у яку не вірили

Децентралізація є найуспішнішою реформою сучасної України. Цього року частка місцевих бюджетів зросла до 52%, а 48% лишається державі на виконання всіх функцій — від оборони до зовнішньої політики, від охорони здоров’я до освіти. Сьогоднішні кошти місцевих бюджетів із субвенціями та субсидіями якраз і становлять уже згадані 52%. Бюджети деяких громад зросли в 10 разів. Якість фінансового забезпечення позначається і на якості життя. У Чернігівській області спроможні громади роблять дороги, вуличне освітлення, дитячу інфраструктуру — ремонтують школи, відкривають нові групи в садках, купують техніку тощо. Тобто за ці 4 роки, що діє децентралізація, вдалося зробити більше, ніж за всі попередні роки незалежності, а подекуди й більше, ніж у радянські часи. І темпи змін із року в рік наростатимуть.

За всіма прогнозами, протягом найближчих років в Україні триватиме економічне зростання. Зростатиме мінімальна й середня заробітна платня, відтак збільшуватимуться надходження до місцевих бюджетів. Вони будуть швидше рости, ніж бюджет держави, вважає Президент України Петро Порошенко. Буде «домашнє завдання» і для самих громад — регіональні влади мають підготувати плани розвитку територій на 2019–2021 роки та чітко визначити пріоритети, обговорити їх із жителями громад. Мова йде про першочергові інфраструктурні проекти, які будуть реалізовувати спільним коштом — державним і місцевим. Чим продуманіший план, тим якіснішою буде його реалізація.

Але з ростом рівня забезпеченості збільшуватиметься і розрив між рівнем життя об’єднаних громад і тих, які ще тільки замислюються над об’єднанням. Тобто щорічний обсяг втрат коштів сягатиме тільки в межах однієї ОТГ кількох мільйонів.

Перспективи виборів у тих ОТГ, де їх скасували

В уряді припускають, що вибори в громадах Чернігівської області можуть відбутися одночасно з президентськими. Вибори в 45 ОТГ 10 областей, у яких до 26 грудня 2018 року діяв воєнний стан, можуть відбутися одночасно з президентськими виборами в березні 2019 року. ЦВК перенесла вибори в 45 ОТГ 10 областей, де з 26 листопада 2018 року на місяць було введено правовий режим воєнного стану: Вінницькій, Луганській, Миколаївській, Сумській, Одеській, Харківській, Чернігівській, Донецькій, Запорізькій і Херсонській.

«Гадаю, що все ж таки найближчим часом депутати повернуться до питання призначення дати виборів, — говорить Максим Микитась. — Якщо врахувати строк, гарантований законом на агітацію, то вибори можуть відбутися на початку весни».

Підсумки виборів, які відбулися 23 грудня 2018 року

За результатами попереднього підрахунку голосів за кандидатів на посади голів ОТГ, перемога — за партією влади. Її представники перемогли в 52 громадах із 78. Тобто 65% — переможці (30 висунуті партією або є її членами, 22 самовисуванці, які йшли за підтримки партії).

За результатами підрахунку 75% бюлетенів, не менше 370 депутатських мандатів отримують кандидати від БПП. ВО «Батьківщина» — 322, Аграрна партія — 83, Радикальна партія — 43, УКРОП — 68, «Народний фронт» — 27, депутати-самовисуванці — 191.

Залишити коментар
Увійти через
Зворотний зв'язок