Зворотний зв'язок
Головна сторінкаНовиниМаксим Микитась: «Завжди будуть люди, які хочуть потиснути тобі руку і люди, які готові тебе вбити»

Максим Микитась: «Завжди будуть люди, які хочуть потиснути тобі руку і люди, які готові тебе вбити»

21.03.2016
0 коментарів

Максим Микитась: «Завжди будуть люди, які хочуть потиснути тобі руку і люди, які готові тебе вбити»

Ви зараз самі частково відповіли на своє запитання. Паралельно того, як наша корпорація нарощує потужності - з'являється все більше замовних матеріалів, на 100% складаються з брехливих смислів і меседжів. І відверто, якщо вже домовилися про чесність, самі журналісти теж часто-густо видають не самі компетентні судження. Не будемо зараз про те, що мотивує їх на вигадки, тому що питання не до когось персонально, а, скоріше, в поле тенденцій. Американська преса теж нагнітає, але будь-який матеріал вони розкривають таким чином, що у читача, глядача є чітке розуміння того, що в кінці тунелю буде світло. Редакційна політика наших - чим гірше, тим краще.

Так ось, ми щорічно здаємо сотні тисяч квадратних метрів житла, і тим, хто вже є власниками квартир, хто розставив меблі і ввечері в затишку п'є чай в оточенні близьких - всі ці випади до лампочки. Тим, хто тільки почав співпрацю з нами по інвестдоговором, напевно, кілька тривожніше, але високі показники попиту на житло від "Укрбуду" і той факт, що всі роботи виконуються згідно графіків, думаю, повинні розсіяти негативні емоції, залишивши тільки приємне передчуття новосілля.

Якщо говорити про колектив, команді, якій я пишаюся - нам прикро, як і будь-якого було б неприємно в разі, якщо ображають його дитини.

- Є думка, що за заказухою на вашу адресу стоять найстаріші забудовники столиці. Мовляв, коли ви вийшли на той рівень, коли "діди" вирішили попсувати успішного "новобранця" родом з Прип'яті?

- (Сміється - прим. Авт.) Якщо брати глобально по Києву - думаю, що дідівщина ні до чого, кожен з нас працює в своєму сегменті, у кожного свої пріоритети.

Той фактор, що я приїжджий - місцевим забудовникам швидше грає на руку. Там, де для мене спрацьовує теорія шести рукостискань - їм часто досить зробити один єдиний дзвінок. Але відразу повинен домовитися про те, що я вважаю себе киянином. Моя сім'я була змушена була покинути Прип'ять після Чорнобильської трагедії, коли я був ще дитиною, тому школу закінчував у Києві, тут же отримував вищу освіту. Я киянин і на секунду задумавшись скажу, що всі ті проекти, продукти і технології, які ми розробляємо - вони орієнтовані на киян, для киян.

- Дерибан - це коли зловживаючи своїм становищем, статусом, крадуть у держави, громади. Я півтора року під час свого перебування депутатом, відпрацював в складі комісії з питань містобудування, архітектури та землекористування, Київрадою для мене особисто або моєї корпорації не було виділено жодної ділянки. Навпаки - при бажанні можна відстежити тенденцію до зміщення акцентів від розбазарювання землі до впорядкування містобудівних процесів - наприклад, всього за рік статус "зелених зон" присвоїли 70 га столичної землі.

Навряд чи варто серйозно коментувати інформаційні вкидання - як ми вже обговорили, вони не більше, ніж наслідки брудної конкурентної боротьби для одних, продукт додаткового заробітку для інших і політична метушня для третіх.

 - По суті ви політик чи бізнесмен?

- Я точно не політик і не підприємець. І в визначення "бізнесмен" я вкладаю більше, ніж інші. Для мене бізнесмен - не той, хто заробляє для себе, а той, хто несе соціальне навантаження і відповідальність.

Сьогодні, після того як я півтора року носив значок депутата Київради, можу сказати, що політика мене якщо не розчарувала, то вже точно не надихнула. На 90% політика загальнодержавного або районного рівня - це необхідність лавірувати в колах політичних і постійно моніторити настрої громадськості. Мені ближче самому задавати темп, формувати настрій, піднімати теми.

- А слава?

- Вона товар невигідний. Варто дорого, і зберігається погано. Важливіше репутація.

- Але ви ж з вигляду слов'янська людина, повинні з досвіду знати, що не люблять у нас молодих, успішних, з бездоганною репутацією - симпатії завжди на боці "Иванушки дурника", жертви.

- Не важливо, хто ти: президент, рок-музикант або Папа Римський. Завжди будуть люди, які хочуть потиснути тобі руку і люди, які готові тебе вбити. Це природно. А я переконаний в тому, що якщо виходить щось міняти, розвивати, надихати людей - ти на своєму місці. Для мене важливо займатися не "чим Бог дав", а тим що цікаво.

- Раз ви такий "універсальний солдат" у війні з кризою, то поділіться універсальним зброєю проти нього.

- Якщо дуже стисло - всю суть мого антикризового менеджменту можна вмістити в кілька правил. Бути морально і матеріально готовими до кризи. Чи не втрачати обличчя компанії - на чільне місце завжди ставити репутацію. Чи не зациклюватися на доходи - ретельніше прораховуючи витрати.

Плюс, володіти вмінням запропонувати клієнтам унікальну послугу, відсутню в арсеналі конкурентів, тобто бути особливими.

Проблема не в кризі, а його сприйнятті. Варіант найбільш поширений - все пропало. Варіант мій - з кожної ситуації, що склалася потрібно витягувати максимум користі.

Для мене криза ідеальний базис для гіперстрибків.

- Уміння нашвидку переадаптіроваться - навик безсумнівно цінний для виживання в будь-якій сфері діяльності. Але є очевидні речі, що не залежать від вашої внутрішньої організованості. Взяти хоча б будівельні матеріали, які дорожчають через процеси, які вам не підкоряються ...

- Я взяв за правило вважати не стільки можу заробити, а які витрати матеріалізуються на горизонті. Розумієте, для мене особисто кризові події 2009-го не пройшли безслідно, і ладу компанію, я постійно перебував і перебуваю в готовності черговий екстремальної ситуації. Так "Укрбуд" зіграв на руку замкнутий цикл роботи - власні проектні інститути і будівельні підрядні компанії в складі корпорації. Нам вдалося сформувати ту необхідну самостійність у плані здійснення управлінських і девелоперських функцій. Ми навчилися обходитися без субпідрядників, автономно виконуючи весь комплекс робіт по спорудженню об'єктів і створили, вважаю, кращу в Україні внутрішню конкуренцію між нашими підприємствами, за прикладом найбільших західних компаній.

 Ми успішно обходилися і обходимося без кредитних коштів. І головне - ми не займаємося штампуванням, а весь час перебуваємо в експерименті, пошуку.

- Говорячи про експериментальну складової, що з прогресивних білд-технологій може бути реалізовано в житловому будівництві?

- Допускаю, що відповідь вас здивує, але для нас це цегла! Забутий на грунті появи технологій, що збільшують швидкість зведення будинку, але аж ніяк не поліпшують якість житла. Термін експлуатації цегляного будинку - в півтора - два рази довше панельного, вище його тепло- і звукоізоляція. Але в першу чергу - це наша українська, або навіть радянська ментальність. Природно на реалізацію будь-якого зі своїх проектів, я дивлюся з точки зору кастомізації, очима споживача, і якщо це висотний будинок - перш за все оцінюю, наскільки зручним і теплим для проживання він буде через 10 - 15 років, а розмір квартири через призму, які витрати буде нести інвестор на оплату комунальних послуг.

- Якщо у вас була б можливість включити реальні механізми впливу на розвиток будівельного бізнесу в Києві, Україні, що б ви зробили в першу чергу?

- Привернув держава. Модернізував, адаптував, відновив державні програми, запустив проекти на міському рівні - це маст-хев сьогоднішньої реальності. Буквально тиждень тому Укрбуд першим з будівельних корпорацій заявив про готовність підтримати ініціативу Київради в передачі 1% квартир для пільгових категорій населення.

Приплив переміщених осіб, переселенців ... У житлі мають учасники бойових дій, молоді сім'ї - під кожну з категорій населення необхідний в першу чергу індивідуальний підхід, потім проект, розробка.

Але при цьому я вкрай критичний щодо того механізму оплати пайових внесків, який існує сьогодні - його непрозорість і вибіркове виконання Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", викликають у мене масу питань. Ви тільки уявіть масштаби корупції - адже фізично нереально відстежити, кому і на що йдуть ці гроші, яким чином розподіляються.

І нарешті, зверніть увагу, що навіть поверхневий аналіз історичних прикладів "економічних чудес" свідчить про те, що біля витоків виходу з кризи практично в 100% випадків стояв будівельний бум. Державний чиновник повинен розуміти, що кожна нова майданчик - важіль, що запускає попит на будівельні матеріали, обладнання, техніку. Тобто процес великого споживання.

Кожне робоче місце будівельної спеціальності, забезпечує на ринку праці 10 - 15 місць в суміжних галузях. В кінцевому підсумку виграє економіка країни в цілому і кожного українського міста зокрема.

- Скоро річниця катастрофи на Чорнобильській АЕС і коли я побачила інформацію про те, що "Укрбуд" працює в Чорнобилі, зізнаюся, здивувалася - була впевнена, що в роботах зі зведення арки над реактором працюють тільки іноземці!

- Ми єдині в Україні, хто в змозі сьогодні виконати "брудні роботи" в умовах високого рівня радіації. Контракт безпосередньо укладений з Європейським Банком реконструкції та розвитку - все серйозно. (Посміхається - авт.) Непрофесіоналізм чи корупція тут абсолютно неможливі, та й не доречні.

Я б сказав там, в зоні, зовсім інше життя. Життя поза Україною, в хорошому сенсі слова. В першу чергу завдяки тому, що бал там править ЄБРР і група управління проектом під керівництвом американської сторони, як основного донора Чорнобильського фонду. Я вже не раз говорив, що на ЧАЕС немає місця самодіяльності.

- Цінність участі в проекті - в грошах або престиж?

- Для мене цінність цього проекту визначається, перш за все, тим, що він навчив мене працювати за європейськими стандартами і дозволив перебудувати принципи корпоративної культури. Ми вийшли на істинно міжнародний рівень.

- Яким ви бачите майбутнє Києва? І як інсайдер, скажіть - чи є майбутнє у Чорнобиля?

- Найважливіше питання найближчого для Києва майбутнього - чітке визначення меж міста і області. Я б на місці сьогоднішньої влада не затягував з його рішенням, по-перше, і не йшов на поводу у обласної ради - переглядав кордону виключно на користь міста, по-друге.

А щодо Чорнобиля - переконаний, що зона відчуження буде відправною точкою в розвитку інновацій і високих технологій, здатних вивести на інший рівень прогресу і економічного розвитку всю Україну. Але це тема окремої грунтовної розмови.

Залишити коментар
Увійти через
Зворотний зв'язок