Зворотний зв'язок
Головна сторінкаНовиниМаксим Микитась: «Земля і освіта — одні з найважливіших цінностей українця»

Максим Микитась: «Земля і освіта — одні з найважливіших цінностей українця»

10.05.2019
0 коментарів

Ми продовжуємо знайомити наших читачів із законотворчим доробком народного депутата Максима Микитася. За два з лишком роки він устиг стати автором двох десятків законодавчих ініціатив, які стосуються багатьох сфер життєдіяльності українців — від агропромислового комплексу до освіти.

Так уже сталося, що газетні шпальти мають обмежені площі на відміну від сайтів, тож про всі-всі документи ми розказати точно не зможемо. Але про найзначніші законопроекти, які подав на розгляд комітетів у парламенті народний депутат, ви прочитати в «Панорамі» таки зможете.

Проект закону про внесення змін до статті 41 Конституції України щодо реалізації прав українських громадян на землю, збереження власності на сільськогосподарські землі в руках громадян України та сталого розвитку села на основі фермерських господарств.

Цей важливий документ має на меті те, про що вже не один рік говорять у владних кабінетах, — забезпечити прозорий механізм функціонування вільного ринку землі. Не секрет, що саме Конституція України гарантує громадянам право власності на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою відповідно до закону.

Світовий досвід свідчить, що ринок сільськогосподарської землі, який не врегульований належним чином в інтересах суспільства, несе загрозу втрати людьми доступу до земельних ресурсів, монополізації землі великими землевласниками, а також її явного або прихованого скуповування іноземцями, закордонними корпораціями та іншими державами. Це в свою чергу призводить до масового обезземелення та зубожіння селян, тяжких соціально-економічних наслідків для сільських територій, спричиняє масштабну депопуляцію села, примітивізацію аграрного виробництва, а також створює реальну загрозу національній безпеці країни.

Збереження власності на землю в руках широких кіл громадян держави, передусім тих, які проживають у сільській місцевості, є запорукою добробуту сільського населення, сталого розвитку сільських територій, розбудови ефективного агропромислового комплексу, громадянського миру та соціальної злагоди, а також захисту національних інтересів і безпеки країни.

Найбільш надійним способом законодавчого забезпечення соціально спрямованого та національно орієнтованого аграрного устрою держави є його визначення в національній конституції. Тому автори документа і вказують на необхідність доповнити статтю 41 Конституції України новою частиною наступного змісту: «Основою аграрного устрою України є фермерське господарство».

«Цей один рядок слів сприятиме збереженню власності на землю в руках широких кіл громадян України, передусім тих, які проживають у сільській місцевості, підвищенню добробуту сільського населення. Таким чином ми продемонструємо публічно, що фермерські господарства є одним зі стовпів сучасного українського суспільства. На додачу, ми також стоїмо на захисті національних інтересів і безпеки держави», — переконаний Максим Микитась.

Нині документ із кодом 6236 уже пройшов усі необхідні узгодження: його розглянули в комітетах, проаналізували в Конституційному суді, перевірили на дотримання норм антикорупційного законодавства, справа лишилася за малим — опрацювати правки, запропоновані Комітетом Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя на початку лютого цього року. Однак доповнення основного закону країни — справа нешвидка. Тож законотворчі дебати по документу 6236 іще тривають.

Проект закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо ухвалення закону «Про фахову передвищу освіту»)

Система професійно-технічної освіти Чернігівщини охоплює 20 державних професійно-технічних навчальних закладів, у тому числі три вищі професійні училища, один центр професійно-технічної освіти, 12 професійних ліцеїв, два професійно-технічні училища і два навчальні заклади при установах виконання покарань. І, на жаль, поки що ці заклади функціонують практично поза законодавчим полем, бо досі не реалізовується профільний закон, який би напряму регулював саме цю сферу освіти.

Що, насамперед, хвилює представників галузі? Щоб вона діяла виключно в межах правового поля і мала відповідне фінансування, статус. Саме ці завдання і має вирішити наступна законодавча ініціатива, пояснює Максим Микитась:

«Цей проект Закону України розроблений групою народних депутатів за участі представників Асоціації працівників вищих навчальних закладів І–ІІ рівнів акредитації, — пояснює народний обранець. — Законопроект розроблений із метою узгодження норм окремих законів і забезпечення державних підходів до фінансування діяльності закладів фахової передвищої освіти за рахунок коштів Державного бюджету України».

Ухвалення законопроекту забезпечить фінансування закладів фахової передвищої освіти за рахунок коштів Державного бюджету України як освітніх закладів, які здійснюють підготовку фахівців за галузевим принципом, що в повному обсязі сприятиме наданню якісних освітніх послуг та здійсненню освітньої діяльності закладами фахової передвищої освіти на належному рівні.

Щодо стану просування цього законопроекту — тут є питання. Його подали на розгляд в апарат Верховної Ради ще влітку минулого року. Справа в тому, що аналіз і обговорення подібних розлогих документів у парламентських комітетах триває певний час, досить поглянути на нещодавно проголосований закон про мову, опрацювання якого лише в комітетах тривало півтора року. Але Максим Микитась сподівається: законопроект таки отримає шанс бути включеним до порядку денного. Надто вже він потрібен Україні.

Залишити коментар
Увійти через
Зворотний зв'язок