Зворотний зв'язок
Головна сторінкаЗробленоМрія за півмільйона гривень

Мрія за півмільйона гривень 01 Березня 2019

01.03.2019
0 коментарів

Як ви гадаєте, де може бути розташована школа, у якій у кожному предметному кабінеті є мультимедійне обладнання, де є аж три лінгафонні класи, роздається вай-фай у шкільних коридорах, є м’які куточки для учнів, літературознавчі студії, практикують усі педагогічні новаторські підходи, а невдовзі буде й своя сучасна теплиця, на облаштування якої тут виграли грант — майже 120 тис грн? А ще тут викладають американці, приїжджають японські самураї! Десь у Токіо чи в Силіконовій долині цей заклад, мабуть, виглядав би цілком природно. Але… Ця школа в Ріпках — у центрі району, який пасе задніх в економічних показниках навіть на тлі не зовсім квітучої Чернігівщини.

Директор Ріпкинської школи № 2 Сергій Лебедко зізнається: потяг до інновацій, залучення грантів та участь у всіх можливих проектах, які дають кошти на розвиток, тут завжди був. Але особливо це стало помітно в останні два роки, коли народним депутатом по округу став Максим Микитась. «Він наш справжній помічник. Іще ніколи в нас не було такого депутата, який би нам так допомагав», — зауважують у закладі. І для таких слів є цілком поважні причини: ще торік народний депутат домігся виділення одразу кількох траншів — у рамках облаштування початкової ланки за системою НУШ і півмільйона гривень на закупівлю меблів та обладнання для оснащення другого лінгафонного кабінету. Але наданим коштам тут настільки зраділи, що скористалися ними вельми ощадливо — облаштували не один, а два лінгафонні кабінети. Як? Директор хитро мружить очі: треба вміти.

Фінансовою можливістю, ініційованою нардепом, тут скористалися на повну: закупили не 10, а 20 ноутбуків, ще й від вітчизняного виробника. Школа від цього отримує неабиякий зиск: з одного боку вони користуються в тестовому режимі безкоштовним освітнім програмним забезпеченням, а з іншого — отримують сервісне обслуговування від самого ж виробника.

«Натомість наші вчителі ретельно аналізують програмне забезпечення, усі його плюси та недоліки. Ці дані ми надаємо в Київ. Задоволені всі. Ось це той принцип, за яким функціонують європейські заклади освіти. Є інновації, досвід і ніякої корупції», — розкриває потроху свої секрети диво-економії директор.

Учителька англійської мови Лариса Лопата зізнається: користь від нового лінгафонного кабінету велика. Бо діти опановують знання за новими методиками швидше та якісніше.

«Це мотивує до навчання, а використовуючи обладнання, діти можуть більше працювати самостійно. Ми почали тут повноцінно навчатися вже з вересня минулого року. Задіюємо всі види мовної практики: аудіювання, тести, нині ще готуємося до ЗНО», — розповідає вона.

Окрім техніки, для школи придбали ще й меблеві гарнітури: стільці, стінки, полички, парти, самих тільки м’яких куточків 11 штук, вистачило й на вчительську та шкільну медіатеку. І це все за ті півмільйона, що їх ініціював Максим Микитась.

А ще тут будуть реалізовувати грандіозну екологічну ініціативу, учасниками якої є понад 30 країн світу.

«Ми також узяли участь у проекті, оголошеному міжнародною екологічною організацією «Зелений хрест», — розповідає директор. — У нашій області учасниками цієї програми стали тільки ми та Борзнянський інтернат. Головна мета — привчати дітей до роботи на землі, навчати їх азів підприємництва і здешевлення сільгосппродукції для школи. Що будемо вирощувати? Кожна школа вирішує сама: чи то сад буде, чи малина — на варення для булочок, чи сухофрукти робити. У нас невелика територія, сад ми не подужаємо, тому вирішили зробити теплиці. Так, як це раніше було. Діти будуть експериментувати: який посадять помідор, на іншій ділянці — інші сорти, десь із органікою, десь без. Тобто будемо займатися овочами: помідорами, капустою, огірками. У майбутньому ще будуть саджанці».

Сергій Лебедко каже: теплиці потрібні, щоб люди бачили, що не лише в Польщі можна опановувати різноманітні агротехніки. Україна та Ріпкинський район цілком для цього придатні. Окрім цього, присутній інший компонент «тепличного» проекту — обмін досвідом. Уже цього року запланована участь чернігівців у науковій конференції в Білорусі.

Та, попри великі суми й міжнародну діяльність, грант від «Зеленого хреста» далеко не найбільший в історії школи. Пару років тому заклад став базою для освітнього експерименту, із якого потім виросла система «Нова українська школа». Саме тоді завдяки обласному управлінню освіти школа отримала значну фінансову підтримку на реалізацію цього пілотного проекту. На державні гроші в школі відремонтували їдальню і закупили велику кількість обладнання до кабінетів фізики, хімії, біології, географії.

У школі діляться секретами — проекти пишуть скрізь і завжди, навіть під час учительської відпустки. Суворий Сергій Анатолійович у цьому сенсі нікому поблажок не дає. Єдина біда — за такими депутатсько-шкільними темпами не завжди встигає місцева влада. Тож третій лінгафонний кабінет уже практично готовий, є і обладнання, і меблі, і навіть чудове філологічне панно — творіння рук тутешньої лаборантки Марії Козлової, бракує тільки ремонту вікна. Потрібно замінити профіль, бо сильно дме.

«Нам обіцяють це зробити вже другий рік поспіль, та віз і нині там», — розводять руками в школі.

Світлана Харченко, учителька англійської, додає: «Чекаємо, коли можна буде працювати. Чекаємо вікна. Але ще один лінгафонний кабінет — це ж інша якість викладання. Гріх не скористатися такою нагодою. Ми де тільки не були — і в British Council, у нас викладає волонтер Корпусу миру. Тут уже — тільки працюй».

Інша велика проблема — дах. Ще минулого року Максим Микитась ініціював виділення коштів із ДФРР для другої школи саме на капітальний ремонт покрівлі. Готове все: і проект, і документація є, і дозволи необхідні мають. За умовами конкурсу, він має здійснюватися на засадах співфінансування з місцевих бюджетів. Чи ж буде це все вирішено благополучно і в строк — поки невідомо.

«Тому дуже розраховуємо на підтримку Максима Вікторовича. Без нього — ніяк. Хочемо письмово звернутися до нього», — каже директор.

Максим Микитась про зміни в школі дізнається з оптимізмом, каже, їздити сюди — то велика втіха.

«Я ніде не сповнююся такої віри та надії в наше майбутнє, як у другій школі в Ріпках, — зізнається нардеп. — Саме тут я бачу: якщо вийшло зробити таку школу в чернігівській глибинці, то все у нас удасться і в масштабах цілої країни. Треба тільки працювати, не лінуватися. Коли ініціював виділення коштів, то аж ніяк не розраховував, що з цієї суми вийде не один лінгафонний кабінет, а два. Це значить, що люди тут дійсно на своїх місцях! Будемо продовжувати співпрацю і далі. То все на користь».

 

Довідка

У Ріпкинській загальноосвітній школі № 2 навчаються 540 учнів. Одначе це не межа: у попередні роки тут здобували освіту понад 760 учнів. Цей заклад одним із перших в Україні почав практикувати підвіз учнів із навколишніх сіл. Нині обласною програмою «Шкільний автобус» сюди доставляють дітей із 19 населених пунктів, що є рекордним показником у межах Чернігівської області. Ріпкинська школа № 2 — єдиний опорний заклад у Ріпкинському районі.

Залишити коментар
Увійти через
Зворотний зв'язок